Зоотерапія - це система лікування людини спілкуванням з тваринами - один з найдавніших напрямків медицини, в розвиток якого сьогодні вкладаються солідні гроші.
       Вперше зоотерапія, як метод психологічної допомоги, була використана в кінці XVIII століття в англійській психіатричної лікарні. При клініці завели собак, кішок, кроликів і голубів. Терапевтичний ефект досягався просто: пацієнти відчували приплив моральних сил, доглядаючи за тваринами, створіннями ще більш слабкими, ніж вони самі.
         На сьогоднішній день зоотерапія розвинена і науково підтверджена в багатьох країнах світу. В аптеках Великобританії продаються білі лікувальні кошенята. У Скандинавії широко застосовується «кінська» терапія (в неї повірили після того, як відому датську спортсменку вилікувала від поліомієліту верхова їзда). Багатьох дітей-інвалідів везуть до дельфінів. Американська зоотерапія переживає справжній бум. Вона користується успіхом у будинках для перестарілих, в дитячих лікарнях і навіть в армії.

        Практична зоотерапія здійснюється при деяких медичних центрах і спрямована в першу чергу на реабілітацію інвалідів та дітей з порушеннями психіки. Так, кінотерапія вважається особливо ефективною для лікування аутизму і олігофренії; іпотерапія - для ДЦП та усунення наслідків травм та інсультів. Для загального оздоровлення, поліпшення обміну речовин і релаксації прекрасно підходить дельфінотерапія.

      Лікарі, які практикують традиційну медицину, відносяться до зоотерапії позитивно - очевидно, що якщо цей метод лікування навіть не зцілює від важких недуг, то в будь-якому випадку приносить радість пацієнтові. Протипоказання тільки одне - алергія на шерсть тварин. Британське Міністерство охорони здоров'я навіть виділило кілька мільйонів фунтів стерлінгів на розвиток зоотерапії, і незабаром ця послуга може бути включена в стандартну страховку і застосовуватися в офіційних медичних установах. Кабінети зоотерапии поступово з'являються у всіх зоопарках світу. У московському, наприклад, працює виїзна бригада - фахівці возять кроликів, кішок, собак та інших безсловесних «докторів» в дитячі будинки та лікарні. Зоотерапія навіть включена в програму  з реабілітації наркоманів. Її основні  переваги:
       • досить висока ефективність підтверджена багатовіковою практикою;
       • відсутність протипоказань (окрім, хіба що, алергії на шерсть тварин);
       • природність (на відміну від штучних ліків) і відсутність спеціального обладнання;
       • безболісність і загальнодоступність практично всім верствам населення.

       Американський психіатр Eleonora M. Voloy висунула теорію, що любов тварини схожа на материнську і саме тому така цінна для людини. Звір прив'язується до господаря незалежно від матеріального становища, успішності, розуму та краси останнього. Крім того, людина, що займає в соціумі скромну позицію, завжди буде лідером і буквально богом для свого вихованця - це, безсумнівно, вселяє впевненість і піднімає самооцінку.

На Прикарпатті відкрито лікувальну ферму для "особливих" дітей ^1,2.

       Лікування тваринами – давно не дивина, адже є апітерапія (лікування бджолами) і іпотерапія (конями). То чому б і не вівцями?

       Прикарпатці пропонують  свою методику. У селі П’ядики Коломийського району Івано-Франківської області запрацювала перша лікувально-анімаційна ферма «Ковчег», відкрита  благодійним фондом «Карітас». Тут запроваджують овітерапію - лікування вівцями, та іпотерапію - лікування кіньми. Ферма названа анімаційною не від англійського «animal» - тварина, а від латинського «anima» - душа, бо основним її завданням є терапія душі. Головним завданням ферми є допомога дітям з особливими потребами, зокрема з діагнозом ДЦП, через контакт з тваринами. Курс «овечої терапії» включає три складові: продукти харчування, вовняні речі та спілкування з тваринами. За словами авторів проекту, кожна складова реалізовуватиметься одночасно. А наразі планують виготовляти бринзу, стригти овець і влаштовувати малечі ігри з  тваринами й пізнавальні екскурсії.

Споживання продуктів від овець  і навіть просте споглядання за ними приносить багато користі, робить людей спокійнішими та позитивнішими. За вівцями можна споглядати годинами. А можливо вам пощастить і вівця дозволить погладити свій кожух,  або ягня посмокче ваш палець чи баран захоче поборотися з вами. Оце і є один із нюансів овітерапії – звичайне споглядання і спілкування за вівцями.

 Баранина краще віагри…^3,4

      У гірському селі Космач Косівського району започаткувала овечу терапію місцева родина Бойчуків. Вони планують зареєструвати «вівцелікування» офіційно, бо впевнені: споживання продуктів, отриманих від цих тварин, і навіть просто споглядання за ними дає багато користі, робить людей спокійнішими та більш позитивно налаштованими. Курс овітерапії поділяють на три етапи: харчі, вовняні речі та біоенергетика. Лікування починається вже з першого частування бринзою. До речі, її треба їсти щодня, хоч би й 100 грам. Адже у бринзі є хімічні елементи, що значно зменшують холестерин у крові.

      Жентиця (сироватка з овечого молока), яка залишається у процесі вироблення бринзи, теж вважається помічною. В горах її  називають  гуцульським пивом. Жентиця знімає втому, втамовує спрагу і на шлунок добра. «Овече масло донині є одним із перших ліків, – розповідає пан Бойчук. – Коли якісь забої, переломи чи просто ломить кості, як помастити болюче місце, то знімає біль. На собі перевірено». Корисним є і овече м’ясо. «Воно сприяє травленню, а ще добре споживати чоловікам, – говорить пан Бойчук. - Навіть якщо взяти нас, гуцулів, то колись у сім’ї було як мінімум п’ятеро дітей, а то й десятеро…».

       До терапії відносять лій (овечий жир). Добре на бронхіти чи астми. Лиш починається кашель, треба додати у молоко ложку лію, жменьку соди і все. Корисний він і при виразках кишечника.

        І нарешті – овеча шерсть. Вона є помічною та гігієнічною. Адже вівці мають властивість виділяти жиропіт, який за своїм складом має сірку, насичені жирні кислоти та ланолін. Колись шкірою молоденького ягняти обвивали недоношених діток, так вони вигрівались, як у лоні матері. І росли здорові. 

      Вовна свійських тварин має широкий спектр лікувального впливу. Найбільш вивчена щодо цього  овеча вовна. В народній терапії її здавна застосовують для лікування простудних захворювань, запалень придаткових пазух носа, легеневих інфекцій, ревматизму. У цих випадках овечу вовну використають для загального прогрівання організму шляхом простого загортання або укривання. Є достовірні відомості про позитивний вплив овечої вовни на виходжування недоношених дітей.

       В горах до овітерапії можна віднести і похід на полонину. Пройтися та подихати свіжим повітрям, подивитися, як працюють вівчарі, послухати їхні байки.

Джерело:

¹ http://health.unian.net/ukr/detail/225427

      ² http://zaradydobra.org/index.php?option=com_content&view=article&id=212:2012-02-27-14-52-48&catid=3:newsflash

³ http://www.report.if.ua/zdorovya/zdorovya/vivtsi-mozhut-likuvaty

Баранина від ферми до столу

Садиба Зелений Дуб це: