УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Чат, доброзичливі плітки під миску смаженої ягнятини...

УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение Lubco23 » 03 июн 2013, 19:16

Вийшла друком праця доктора філологічних наук, професора НАНУ Лесі СТАВИЦЬКОЇ – словник нецензурної лексики та її відповідників під назвою «Українська мова без табу». На відміну від попередніх її книг («Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Український жаргон»), ця робота на понад чотириста п’ятдесят сторінок містить силу найрізноманітніших обсценізмів (заборонені непристойні слова та вислови), евфемізмів (коли слово з якоїсь причини у контексті вважається непристойним) та сексуалізмів (нейтральна медична лексика).

Словник містить точний опис близько 5 тис. слів і стійких словосполучень, подає їх стилістичні характеристики, довідки про походження та історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного "ігрового" вживання.
Джерелом інформаціїї за словами Лесі СТАВИЦЬКОЇ є і український еротичний фольклор ХІХ століття, і Володимир Гнатюк та його «Байки не для друку», записи Івана Франка, бурсацький фольклор, діалектні словники, словник Грінченка і Номиса, сучасна література... Чому, приміром, мат табуйований ? З погляду психоаналізу, він є болісним нагадуванням про сексуальну сферу, про те, що є забороненим, репресованим у несвідомості кожної людини.

Щодо резонансу навколо видання Леся СТАВИЦЬКА каже:
"Більш захопливого я не читала й не чула! Коли вийшов попередній словник, то найгрубіше мене обізвали «полєзним іскопаємим». І це російські кола, що раптом мімікрувалися в українців, мовляв, «а как же Шевченко? А если б это Леся Украинка услышала?». Така вербальна агресія! Мабуть, для когось це виявилося дуже болісним нагадуванням… Закидали, що нібито я пропагую ненормативну лексику. Не бачили ви пропаганди!.. В Америці Джонсон Стеллер у передмові подібного словника пише, що багато людей лається, але не знає, як це робити. Себто він хоче навчити їх сваритися… Я цього не робила. До того ж зібрала не всі слова, тому словник відкритий для доповнення."

…ЧОМУ подібні словечка ВЖИВАЄМО повсякдень?
"– Хоч як би ми намагалися забути про ненормативну лексику й забороняли її вживати, вона буде, точніше буде та мова, яка затребувана. Усе залежить від соціального, духовного, культурного клімату суспільства. Так, українська мова прегарна, солов’їна й мелодійна, але подивімося на духовні реалії нашого суспільства, на електричку, на «общій вагон забацаного поїзда» (за Лесем Подерв’янським)... Це – ми, це – наш народ. І це не моя забаганка, аби так розмовляли. Є об’єднання негативно заряджених людей, які агресивні за своєю суттю… Викорінення цього насамперед у подоланні кризи самої людини. А знати – це не означає вживати. Треба знати, щоб не вживати."

ОСЬ ЩО КАЖУТЬ АВТОРИТЕТНІ ЛЮДИ НА ЗАПИТАННЯ: НАВІЩО УКРАЇНЦЯМ СЛОВНИК НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ?

Андрій Мокроусов, директор видавництва «Критика»:
– Ми очікуємо від пані Лесі ще й словника української лайки та прокльонів… Гадаю, розгойдувати нібито усталений здоровоглуздий канон, удавану норму, показувати інші, дотепер не відомі або не використані опції – це якісна, висока й суто філологічна робота. Такий словник є хорошим тестом, наскільки наша культурна спільнота, суспільство модерні, толерантні, відкриті, здорові… Дослідник, як психоаналітик, витягає назовні страхи, болі суспільства, і виявляється, це зовсім не страшно, що це лише слова, іноді дуже короткі.


Євгенія Кононенко, відома сучасна українська письменниця:
– Моя позиція щодо вживання ненормативної лексики: можна, але дуже мало. Це такі собі останні слова, себто за якими вже немає жодних. А ще я вичитала в інтернеті, що їх можна вживати дванадцять разів на рік.


Орися Демська-Кульчицька, кандидат філологічних наук:
– У мене склалося враження, що з цим словником – як із сексом у Радянському Союзі: нема, не було і бути не може. Але ж пані Ставицька не зі стелі брала слова для такенної книжки. Як на мене, слів поганих немає, є люди, які не вміють гарно говорити. Гадаю, найбільше бояться таких слів ті, хто апріорі втратив солов’їну мову. Я чітко знаю, що навіть якби мова не була лебединою і милозвучною, вона не стала б поганою, бо це моя рідна мова і мені глибоко байдуже, скільки цензурних чи нецензурних слів є у ній. Важливо, чи я умію ними користуватися... Не біймося слів – біймося себе. Бо інколи психіка від болісного нагадування починає неадекватно реагувати... А слова... Чим вони завинили?..


Анатолій Дністровий, український письменник, перекладач:
– Я жив із вітчимом, який тричі сидів, тож уважно слухав зеківське арґо, бачив, як через роки змінюється молодіжний сленг. Відтак з’явився текст «Пацики», що у ньому зафіксував тодішню мову. З того часу мова змінилася, і було б добре, якби хтось із молодих укотре реконструював час, у якому живемо. Бо, як на мене, завдання письменника – за допомогою мови показувати картину світу.

Богдан Жолдак, найбільший письменник України (вага 154 кілограми):
– Скажу народним прислів’ям: без мату мова кострубата. Бо в Україні таки є місця, де не вживають жодного мату. Ви будете здивовані, але це в’язниці. Там є жаргон, непрямі вислови, а от сказати щось про чиюсь матір ніхто не насмілюється, бо там – без жартів… А стосовно наших предків, то ненормативна лексика побутувала задовго до Котляревського, приміром, у колосально популярних листах запорозьких козаків турецькому султану (нині друкують якийсь один варіант, а їх було багато) було й таке: «…ти нехрещений лоб і мать твою…». Ш це лицарі, що, як ніхто, боронили Україну.

ЗІ СЛОВНИКА «УКРАЇНСЬКА МОВА БЕЗ ТАБУ»
Півшоста – відсутня ерекція у чоловіка.
Прокладки вручну прати – бути страшенно бідним.
Живчик, жолуді, пшениця, груші – чоловіче сім’я.
Рогоносець – чоловік, якого зраджує жінка.
Вішалка, розетка, римунда, прошмандовка, пройда, підстилка, коза – жінка легкої поведінки.
Бодай тебе жиди в сраку цілували – вираження грубої відмови.
Балакала (зустрілася) срака з штанами – пліткування.
Сери, перди, грійся – примовка як відповідь на запитання «що робити?»

Презерватив – нацюцюрник, абажур, плащ, спецодяг, шолом…
Чоловік, який полюбляє залицятися до жінок - баболюб, бахур, дзюндзик, жижлик, кабан, казанова, козел, курвань, мацьорник, пиздограй, спідничник, трахальник, фраєр.
Подружня зрада - бігати по кущах, заглядати до курника, працювати в другу (третю, четверту) зміну, проблукати в бур’янах, согрішити, сягати в очерет, чайника повісити, розмочити сухар, фіґлі-міґлі…

Позбавити дівчину цнотливості - зайняти, закобітити, зламати червону калину, привітати з Восьмим березня, розправічити, фартух розтерти, цілину орати…
Справляти малу нужду - баки злити, випохторатися, відкрити краник, карасиків ловити, краник розкрутився, ловити рибу, матвія викрутити, подзвонити на Батьківщину, поміняти рибам воду.


За матеріалами статті Жанни Куяви з сайту http://www.simya.com.ua/articles/47/9686/
Lubco23
 
Сообщения: 31
Зарегистрирован: 03 июн 2013, 18:45

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение Lubco23 » 03 июн 2013, 19:32

Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників
Скачати повний текс словника можна на сторінці http://chtyvo.org.ua/authors/Stavytska_Lesia/Ukrainska_mova_bez_tabu_Slovnyk_netsenzurnoi_leksyky_ta_ii_vidpovidnykiv/ Завантажити: djvu (8,5 МБ) http://chtyvo.org.ua/authors/Stavytska_Lesia/Ukrainska_mova_bez_tabu_Slovnyk_netsenzurnoi_leksyky_ta_ii_vidpovidnykiv.djvu

Автор словника подає опис обсценних слів і висловів та їх евфемізмів, зокрема еротичної лексики, сексуального сленґу, зафіксованих у різнотипних словниках української мови, що побутують в усному мовленні, художній літературі, публіцистиці, традиційному сороміцькому (еротичному) та сучасному міському фольклорі.

Словник містить точний опис близько 5 тис. слів і стійких словосполучень, подає їх стилістичні характеристики, довідки про походження та історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного "ігрового" вживання.
Lubco23
 
Сообщения: 31
Зарегистрирован: 03 июн 2013, 18:45

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение Lubco23 » 03 июн 2013, 20:30

Ось як пояснюється одне з найбільш популярне серед молоді слово БЛІН, ч. - Уживається як замінник непристойної лайки при вираженні досади, роздратування, здивування і т. ін. «Так де ж, блін, наш штопор? - допитувався за інерцією Михайло» (В. Діброва. Збіговиська). Фонетичний евфемізм слова БЛЯДЬ. Запозич, з рос. (наявний зв'язок з «кулінарним» образом). З 80-х років слово стало одним з найбільш актуальних евфемізмів молодіжної мови. В україномовному молодіжному слововживанні до моди 80-х більш звичним було БЛЯ.

Або ще
- ГУЗИЧИТИ, кого, зах. - здійснювати статевий акт. Ішов гуцул з полонини та й сі закосичив. За кавалок солонини цілу ніч гузичив (Коломийки Прикарпаття).

-ДАВАТИ, ДАТИ, кому, вульг.-просторозм. Погоджуватися на статевий акт. - Просив, просив, не дала. Бодай тобі одгнила. - Я давала, ти не хтів, Бодай тобі одлетів (Лель, 1994, №5). Вип’ємо за ту дату, коли дала мама тату. Якби не дала мама тату, не було б цієї дати (Тост).

І таких шедеврів в словнику тисячі.
Lubco23
 
Сообщения: 31
Зарегистрирован: 03 июн 2013, 18:45

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение kravtchyk » 18 дек 2014, 00:27

Лайливі вирази:
А добра б тобі не було…
А щоб в тебе пір'я в роті поросло…
Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
Ти нечиста сило…
А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
А щоб тобі чорне було…
А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
А щоб твоєю мордою просо молотили…
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоби твоя срака по шву розійшлася…
А щоб ти щастя не знав…
А щоб ти луснув…
А щоб тобі заціпило…
А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
А щоб тобі заклало…
А щоб ти не діждав…
А щоб ти всрався, як маленький був…
А щоб вам пусто було…
А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
А щоб тебе грім побив…
А щоб тебе злидні обсіли…
А щоб йому голова облізла…
А щоб тебе Морана побила…
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
А щоб ти падло дристало та й дристало…
А шоб тобі булька з носа вискочила…
А щоб тебе муха вбрикнула…
А шоб тебе колька сколола…
А щоб тобі курка на ногу наступила…
А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
А щоб тобі рачки лазити…
А щоб ви згинули…
А щоб ти скис!
А щоб ти сказився!…
Дурний як ціп…
Стара кляча…
Срав пес їхній матері…
Най ті качка копне!…
Всрався тай криво!…
Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
Дідька лисого тобі дам…
Сто чортів в печінку…
Іди до бісової матері…
Бісовий син…
Вражий син…
Вражі діти…
Бісова ковінька…
Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
Матері твоїй ковінька…
Матері твоїй хиря…
Дам по макітрі…
Відвідаєш макогона…
Бісова душа…
Арештанська душа…
Підла душа…
Підлої матері син…
Підлого стерва робота…
Підлого сина (дочки) робота…
Най би тебе пранці з'їли…
Хай вам грець…
Ти, гімно нероздушене!
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение kravtchyk » 18 дек 2014, 00:35

Як вам такі вирази :
A, cобача кров!
Дідька лисого…
Дідько б його взяв (вхопив)!
Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
Зацідить в зуби…
За патли та в пику (потилицю)…
Діждався сраної немочі…
Морда — хоч пацюків бий…
Морда — що й возом не об'їдеш…
Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
Тю (тьху), на тебе!
Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
Тиць моя радість

Джерело http://ipress.ua
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение kravtchyk » 18 дек 2014, 00:52

Короткий словник української лайки :
бздун (бздюха)
бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
біс уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
блазень ( застаріле — особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. Комедійний персонаж у старовинних виставах. Переносне, зневажливе —про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. Лайливе - Дурень, телепень. Діал.- Молокосос, малюк.)
бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім'ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)
відлупцювати (Сильно побити когось)
волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)
гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)
гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)
дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
дупа (галицизм. Сідниця)
запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)
йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)
курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)
лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)
лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
нацицюрник (аналог бюстгальтера)
нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)
нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)
незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)
недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)
одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)
падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)
плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
срака (вульг. зад, сідниці)
стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)
тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)
шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)
шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)
шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение kravtchyk » 18 дек 2014, 01:03

Матюки, які роблять з тебе українця. Як правильно лаятисьhttp://ipress.ua/
Українська лайка близька до лайки європейської!!!! :o

Українська молодь у Польщі видає крутий журнал "Відрижка. Так ось цей журнал надрукував теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану практиками царину української брудної лайки, а також дав деякі цікаві настанови по її вживанню. Памятай - Українські матюки перетворюють тебе на українця. Не будь хохлом , у нас є свої чудові матюки .

Останнім часом багато інтелігентних людей перейшли на українську мову. І виникли значні проблеми. Адже творчий процес та дохідне висловлення думки немислимі без смачного матюка. Бля та інші перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище "істінно рускоє". Як же бути свідомому патріотові?
Наш народ геніальний і особливий , слава Богу, має доробок І в цій царині.
Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська.
Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.
Матюки українські – копроректального типу, вони пов'язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, І не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м'язів традиційно є найефективнішим аргументом у міжсусідському конфлікті "за межу" чи "за курку".
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение kravtchyk » 18 дек 2014, 01:17

Одначе перейдемо від сухої теорії безпосередньо практичних настанов.

Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру ттвоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!
Матеріальні збитки оцінюють виразом «собаці під хвіст».
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: «то гімно з'їж!»
Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (Наприклад, вживання «бля» замість коми (причому після кожного слова), тощо). Українська лайка, позбавлена цієї чудової можливості. Проте можливе вживання для позначення абзаців та замість знаків оклику виразу, наприклад, « насеру його матері» та іншими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази «насери собі в голови (на подушку мається на увазі), щоб м'якіше спать було!»
Якщо ж ви повинні трохи стримуватися, бо на заваді вашому емоційному самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього чи зовнішнього (по пиці можуть дати) характеру, то вживайте більш мякі вирази – « матері його ковінька», «трясця його матері», «сто копанок чортів тобі в печінку», абощо. Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холєра, шляг трафив.

Українці! Вірю що це важко, але оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті!!!
Пам'ятайте – ніщо так не знімає стресів, як щирий український матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!
Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32

Re: УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение ram » 21 июл 2015, 23:15

"Жінка без сраки - як село без церкви"

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко зібрала 200 висловів про дупу. Настя каже що інтерес до лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся.

«Як і бабуся, зараз часто кажу „воно тобі так треба, як до сраки карі очі!“ у значенні „не до місця“. „Всраться і не жить “ вигукую, коли з чогось дивуюсь. „От сральня!“ — кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: „Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать“, — тобто, „не шкода зовсім“. Ще від неї записала таке: „жінка без сраки — як село без церкви“, „він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б“, „в сраку годне“, „як не срачка, то пердячка“, „як голодному срать“, „як у борщ срать“ (про недоречність), „всрись — а покорись“, „хто всрався? — невістка“.

Ось деякі перли :

»Як півсраки з-за куща" — кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.
«Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться» — коли щось неякісно роблено.
«В сраці був, гімно видів» — коли людина говорить про те, про що не має поняття.
«Сери-перди-грійся» — коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.
«Не хочеш срать — не мучай сраку».
«Як не гівно, то засрана тріска».
«Голою сракою по рапатій дошці» — значить, ніколи.
«Самотній, як палець в сраці».
«Коханий — сім разів у сраку пропханий».
«Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо».
«Хитра срака пердить тихо, а смердить — на все село» — про бабів-пліткарок.
«Пішов, як за море срати» — коли довго когось немає.
«Не плети гівно дівці в коси» — не наговорюй на чесну дівчину.
«Ах ти москаль в сраку граний!».
«Щоб тя гівно доганяло» — щоб не було тобі спокою.
"Їсти — не срати, можна почекати".
«Гарна, як срака навиворіт».
«Срав пес» — себто, ніц не вийде.
«Сидить, як срака в гостях» — тихо.
«Пасує, як сраці фіранки».
«Всрайся, та не дайся» — так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
«Як приємно в полі срати — розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки».

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської? Можна говорити про «анальний» характер української сороміцької лексики, на відміну від «генітального» забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: «бл… ь», "є… ать", «х… ня». У нас все через «сраку». Ще є третя група такої лексики — яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські — не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було — «гімном заліпити». Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

«Смішно козі, що срака в грязі» — про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні — з Полтавської і Черкаської областей:
«А гімна мерзлого не хочеш?» — про забаганки.
«Чого крутишся, як гімно в ополонці?»
«Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків».
«А там того шумовиння, як на сраці ластовиння» — про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Загадка з Хмельниччини: «Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить». Гімно це. Ще там казали: «Теля в сраці, а баба довбнею маха» — коли хтось розводить паніку наперед.
З Яготинського району під Києвом порівняння «Срака-кочерга» і приказка «Шукати в сраці шкварка» — це доколупуватися до чогось, придиратися.
«Сраку в жменю — і гайда» — Самбірський район, Львівщина.

http://divannaya-sotnya.com.ua/interes/ ... henko.html
ram
 
Сообщения: 39
Зарегистрирован: 06 апр 2012, 01:03

УЧІМОСЯ ПРАВИЛЬНО ЛАЯТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

Сообщение AlexKotovkn » 05 авг 2015, 18:49

Якщо вірити словнику ABBYY Lingvo 12, то слово "ендова" українською мовою буде "розжолобок".
AlexKotovkn
 
Сообщения: 3
Зарегистрирован: 04 авг 2015, 00:57

След.

Вернуться в Вівчарська колиба

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron