Багатьма авторами відзначається вплив віку батьків на співвідношення статей у приплоді. Є. А. Богданов (1914) на вибірці з 1700 лошат встановив, що у випадках, якщо кобили були молоді, а жеребці старше 10 років, то в приплоді на 100 кобилок доводилося 112 жеребчиків, якщо ж матері були старшими, а батьки молодшими 10 років, то на 100 народжених кобилок приходилося 84 жеребчики. Досить закономірну тенденцію наростання відсотка ярок у приплоді в міру збільшення віку маток зазначає І. Я. Авер'янов зі співробітниками (1952), С. П. Поспєлов (1953), А. П. Лукина (1953) і Д. А. Амманіязов (1955 ). На прикладі каракульських овець радгоспу «Улус» (Узбекистан) І. А. Аверьянов зі співробітниками, крім того, показали, що спаровування баранів З-x років і молодих маток 1-2-х років дало помітне переважання в потомстві баранчиків.
Великий матеріал з цього питання був проаналізований на свинях великої білої породи племгоспу «Вінці-Зоря» в роботі І. В. Смирнова і Ю. М. Лисенка (1957). В обробку увійшли дані за 1948-1952 рр. по 1754 опоросах і 16697 поросятах (від 252 маток і 67 кнурів). Вік маток (без урахування віку кнурів) впливав на стать потомства таким чином: в дуже молодих і найбільш старих маток у приплоді на 100 свинок народжувалися по 130-140 хрячків, тоді як у маток середнього віку (3-4 років) співвідношення статей в пометах було близьким до норми (103-107 кнурів на 100 свинок); від молодих кнурів у віці одного року (незалежно від віку маток) у приплоді на 100 свинок доводилося 98,7 хрячков, тоді як від старих (в віці 5 років) кнурів ця цифра зросла до 128,97.
Можна зробити висновок, що як дуже старі, так і дуже молоді самці (організм яких ослаблений) при спарюванні з матками середнього віку дають в приплоді помітно більше самок, і дуже молоді і дуже старі самки при спарюванні їх з кнурами середнього віку дають явне переважання в потомстві самців.
У великої рогатої худоби бестужевської породи В. В. Петропавлівський (1952) встановив, що корови 10 років і старше давали на 100 народжених телиць 164-188 бичків, а молоді корови - відповідно 104,6.
У курей Хейс (1954) виявив наростання відсотка півників в потомстві в міру збільшення віку батьків: від однорічних птахів 50,5% курчат були чоловічої статі, від 2-річних - 54,2%, від 3-річних -53,1% і 4-річних -62,9%.
Про роль віку батьків у визначенні статі потомства С. Б. Жегалов (1950) у своїй оглядовій роботі наводить наступні дані. У дослідах на білих щурах було встановлено, що дуже молоді самки, у віці 2,5-3 місяців, при спарюванні з більш старшими самцями, у віці 1 - років, дали в потомстві на 100 самок 170 самців; у зворотному варіанті досліду - від більш старших самок і дуже молодих самців - на 100 народжених самок доводилося 34,4 самця.
При обробці численних даних з практики розведення сріблясто-чорних лисиць вдалося виявити, що як у молодих самок (1 - 2 роки), так і у дуже старих (8-9 років), незалежно від того, з якими самцями їх спарювали, в приплоді помітно переважають щенята чоловічої статі. При більш детальному аналізі цього питання С. Б. Жегалов приходить до висновку, що не вік батьків сам по собі впливає на співвідношення статей в потомстві, а сукупність факторів, що визначають їх фізіологічний стан, в тому числі такі, як стан здоров'я, тривалість відпочинку після пологів, кількість щенят і т. д. Зокрема, відзначено, що в дуже багатоплідних пометах (від 7 до 10 цуценят) помітно зростає відсоток самців (134,7 на 100 самок).
Ймовірно, саме ця обставина - ступінь життєвості батьківських особин,особливо материнських організмів, - лежить в основі відзначеної А. П. Лукіної (1953) різниці в співвідношенні статей потомства при реципрокному схрещуванні сірих і чорних каракульських овець. Нагадаємо, що сірі каракульські вівці відрізняються зниженою життєздатністю. При схрещуванні сірих маток з чорними баранами відзначається менше випадків народження двійнят ягнят і явне переважання в потомстві баранців, тоді як в реципрокному спаровуванні - від чорних маток і сірих баранів відсоток двійнят значно вище і в приплоді відзначається більшу кількість ярочок.
Реципрокне схрещування - два експерименти зі схрещування, що характеризуються прямо протилежним поєднанням статі та досліджуваної ознаки. В одному експерименті самця, що має певну домінантну ознаку, схрещують з самкою, що має рецесивну ознаку. У другому, відповідно, схрещують самку з домінантною ознакою і самця з рецесивною ознакою.Використовується для визначення ролі статі в успадкуванні ознаки, а також дозволяє визначити, від кого з батьків передаються потомству цитоплазматичні спадкові чинники. Для проведення реципрокного схрещування батьківські форми повинні бути чистими лініями. Цікаві закономірності були виявлені І. В. Смирновим і Ю. М. Лисенка (1957) при аналізі впливу на стать потомства у свиней ще одного чинника - «біологічного відпочинку» маток, під яким розумілася тривалість періоду від опоросу до наступного успішного парування. При дуже коротких проміжках «біологічного відпочинку» маток спостерігається різке збільшення в приплоді відсотка хрячків, і, навпаки, при дуже тривалому періоді такого відпочинку в приплоді спостерігалося майже в 4 рази більше свинок.
Работы Богданова в генетике.
http://antiworlds.ru/53176-vliyanie-vozrasta-roditeley-na-sootnoshenie-polov-v-priplode.html