Українські традиції у вівчарстві

Тут користувачі обговорюють питання утримання овець, профілактики захворювань, продуктивності їх отари, корми, управління пасовищами, системи годування, здоров’я овець, та інше по темі.

Українські традиції у вівчарстві

Сообщение док » 21 июн 2012, 10:12

Цікава стаття опублікована на сайті "УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ" http://traditions.org.ua/remesla/vivcharstvo
Окремою галуззю тваринництва в Україні було вівчарство, де протягом тривалого часу формувалися цікаві традиції. Адже овець розводили з давніх-давен, оскільки вони забезпечували селян найнеобхіднішим: із шкір та вовни виготовляли одяг; м'ясо і молоко були цінними продуктами харчування; літування в кошарах на рільних площах сприяло удобрюванню грунту тощо. Вівчарство в українському селянському господарстві узгоджувалось із усталеним напрямком і основними засадами культури господарювання. Хліборобські засади господарств на більшості території України і значною мірою ландшафт зумовлювали особливості випасання худоби в цілому і овець зокрема. Якщо для великої худоби були характерними вигінний, відгінний, а навіть змішаний типи (коли корів залишали у селі, а воли і коні стаціонарно літувались на відповідних пасовищах), то для овець побутувала відгінна форма випасання і лише у степовій зоні переважала вигінна.
Своєрідного колориту — не лише як господарське заняття, а й як етнокультурне явище — набуло полонинське господарство у Карпатах, зокрема на етнографічній Гуцульщині, де воно збереглося в повному обсязі до 30-х років XX ст. У карпатському вівчарстві знайшли своє відображення окремі елементи пастухування з Полісся, Поділля чи Лівобережжя.
Головним персонажем у відгінному вівчарстві був старший пастух, якого більше знають у народі як ватаг. Саме на нього покладалися обов'язки за організацію літування не тільки овець, а й усієї худоби, що випасалась на полонинах. Передусім це мусив бути старший пастух, якому виповнилось не менше 45 років, який добре знався на технології переробки молока, народній медицині та ветеринарії (для надання допомоги і вівчареві, і худобині у випадку недуги), народних обрядах, звичаях, ритуалах, віруваннях (для відтворений їх без будь-яких порушень). Це безумовно, повинна бути безстрашна, мужня, розсудлива, чесна і справедлива людина. Я. Головацький свого часу записав міркування-гуцула щодо ролі ватага: «У полонині старшини нема...; ватаг — і війт, і пан; він цар в полонині». Досвідчений ватаг користувався великою повагою поміж селян; адже він міг і худобу вберегти від стихій, випадків і звіря, і забезпечити господарям прибуток у молочних продуктах. Ватаг на свій розсуд добирав пастухів, розподіляв поміж ними обов'язки. Дійних овець випасав вівчар («вівчер»), в обов'язки якого входило і їх доїння. Доглядав за яловими вівцями, ягнятами, баранами інший вівчар («ягнятар», «бараняр», «кізляр»). Велику рогату худобу нипасав пастух («бовчєр», «коровар», «скотар»).
Ватаг обирав собі заступника («старший вівчєр»), який займався усіма справами щодо організації полонинського життя пастухів. Старшому вівчареві допомагав хлопець («менший вівчєр», «загонінник»), який заганяв овець під час доїння у струнку, мив посуд тощо. Бувало, що ватагові допомагав підтримувати вогонь («ватагу») і його помічник («ватрак», «спузар»); він заготовляв дрова, варив їжу. До ватаги належали носильник («терхар») як помічник депутата (власника чи орендаря полонинських пасовищ), що привозив у село молочні продукти, а також бондар («боннар»), який виготовляв діжки та інший дерев'яний посуд для полонинського господарства.
Традиційно склалося, що виганяли худобу на полонини («полонинський хід») наприкінці травня. Це дійство набуло статусу справжнього громадського свята. А до цього часу випасали худобу на толоках у селі. Упродовж травня господарі готували вівці, яких стригли і досить своєрідно позначали: надрізаючи кожній вівці вухо або закладаючи у вухо дротик з ґудзиком тощо. Тоді ж виконувались і оберігальні дійства.
Побут пастухів був суворий, але влаштований так, що кожен міг якнайретельніше виконувати свої обов'язки, дотримуватись гігієни і певної естетики. У стаях було чисто; сорочки виварювались у спеціальній жировій суміші, що забезпечувало гігієну тіла і дозволяло легше переносити дощ і спеку.
Важливою ділянкою полонинської роботи була організація режиму випасання худоби і овець. Визначались площі випасання для овець, корів, волів, коней, телят тощо, а також час їх перебування на пасовищах, який узгоджувався і доїнням. Овець доїли тричі на день, корів — двічі. Приготування молочних продуктів мало свої традиції і технологію. Цією справою займався ватаг. Вигртовляли грудковий сир — «будз», з якого робили бринзу, густе кисле молоко — «гуслянку» (з коров'ячого молока), масло тощо.
Основними продуктами харчування пастухів були молоко і борошняні вироби. Муку, солонину, хліб тощо поставляли на полонини селяни по черзі, забираючи при цьому свою частку молочних виробів.
За виснажливу, небезпечну, хоча й романтичну працю пастухи отримували плату натурою («сембриля») — молочними продуктами або грошима («зарплата»). Інколи додатковою платнею служили ягнята, одяг тощо.
док
 
Сообщения: 98
Зарегистрирован: 15 мар 2012, 00:21

Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Ceartergircam » 26 янв 2015, 15:05

Шановні форумчани. Може хтось знає - хто є автором "10-ти заповідей українця-волюнтариста" та за яких обставин вони були написані ?
Ceartergircam
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: 01 июл 2013, 15:53
Откуда: vidnoe-pyanyi-voditel

Re: Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Mreg » 30 янв 2015, 03:01

Можливо це не зовсім в тему , але
10 заповідей українця-волюнтариста

Ти є людина, поки стремиш піднестися.
Твори себе сам.
Не роби із себе предмету власної любові і звільнишся від вічного страху, що є твоїм щоденним гостем.
Убий все, що хоче твого знищення і упадку.
На світі ти не сам: дивись, слухай і пізнавай, щоб не зупинився передчасно.
Здобувай світ світлом і духом, бо темнота потрібна для смерті, а спокій для тіла.
Стремись до вершин і подай руку тим, що мають тугу за летом.
Будь твердий до себе і будеш справедливий.
Не піддайся і коли ти розіп’ятий.
Радій, що ти є і що шлях твій нескінченний.

Джерело сайт " НЕЗБОРИМА НАЦІЯ "
Mreg
 
Сообщения: 20
Зарегистрирован: 09 дек 2014, 11:54

Українські традиції у вівчарстві

Сообщение KellieMox » 13 апр 2015, 14:21

Дуже взагалі-то класно. Але мені про це думати рано.
Хоча в планах відгепати СПРАВЖНЄ українське весілля: всі традиції наших предків, але трохи в сучасній "обробці"
KellieMox
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: 23 мар 2015, 09:02
Откуда: Accilfuck

Re: Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Коля » 07 май 2015, 21:07

На протязі 2014 року на Закарпатті, у порівнянні з минулим роком, на 2,6% стало більше свиней, проте на 1,8% поменшало овець та кіз
Чисельність свиней склала 385,5 тис. голів або на 2,6% більше показника минулого року, поголів'я овець та кіз становило 197,8 тис. голів, або на 1,8% менше.
Коля
 
Сообщения: 16
Зарегистрирован: 12 апр 2015, 22:38

Re: Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Коля » 07 май 2015, 21:14

Закарпаття посідає друге місце в Україн за чисельністю поголів’я овець та кіз.
За даними управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДАВ в Закарпатській області станом на 1 квітня 2015 року у всіх категоріях господарств утримується 215 200 овець та кіз. В особистих селянських господарствах поголів’я зростає – зараз там утримують 202 тисячі голів, а у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах - 12,6 тисяч. За чисельністю поголів’я овець та кіз Закарпаття посідає друге місце в Україні за Одеською областю. Лідерство з утримання дрібної рогатої худоби в краї має Тячівщина – 65,7 тисяч голів і кіз, це 31% від поголів’я в області, Рахівщина утримує 49,4 тисячі голів – 23%, Хустський район – 21,4 тисячі голів (близько 10%), на Міжгірщині – 23 тисячі голів (близько 10%).
Коля
 
Сообщения: 16
Зарегистрирован: 12 апр 2015, 22:38

Re: Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Коля » 07 май 2015, 21:20

Майже півроку живуть вівчарі в Карпатах без світла, без зручностей та без вихідних. Відео в таких умовах живуть вівчарі на полонинах. Випасають овець, виготовляють бринзу та вурду. https://www.youtube.com/watch?v=wv6AlaA6XTg
Коля
 
Сообщения: 16
Зарегистрирован: 12 апр 2015, 22:38

Спасибо vivci.kardash.com.ua за информацию

Сообщение Gozycreseromo » 31 июл 2015, 23:44

Выражаю благодарность сайту vivci.kardash.com.ua за предоставленную статью.
Gozycreseromo
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: 14 июл 2015, 11:07
Откуда: Egypt

Українські традиції у вівчарстві

Сообщение AlexKotovkn » 04 авг 2015, 20:14

красно дякую.... Хоча з часу мого запиту це майже втратило актуальність тим не менш, повторю своє запитання: в якому словнику ви дивилися чи яке правило де можна онлайн почитати застосували?
AlexKotovkn
 
Сообщения: 3
Зарегистрирован: 04 авг 2015, 00:57

Re: Українські традиції у вівчарстві

Сообщение Коля » 07 авг 2015, 19:02

Не зрозуміло про який запит мова
Коля
 
Сообщения: 16
Зарегистрирован: 12 апр 2015, 22:38

След.

Вернуться в Актуальні загальні питання вівчарства

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron