Щодо економічної ефективності вівчарства в Україні

Місце, щоб обговорити, де і як продавати нашу продукцію. Користувачі можуть обмінюватися досвідом з рентабельного ведення господарства, запитувати інформацію про витрати та ціни на продукцію.
ПРИМІТКА: Якщо у вас є продукт або послуга для реклами, будь ласка, див нижче в розділі ОГОЛОШЕННЯ

Щодо економічної ефективності вівчарства в Україні

Сообщение kardash » 03 апр 2012, 11:19

Ще в 30-их роках минулого століття академік М.Ф. Іванов висловив таку думку , що "вівця може успішно конкурувати з будь яким видом с.-г. твариин, якщо вона одночасно продукує вовну, м'ясо, молоко, і високоякісні овчини". (Иванов М. Ф. Полное собрание сочинений.- М.:Колос, 1963-Т. 2.-170 с.). Романівська вівця мабуть найкраще відповідає таким характеристикам.
Цього підходу до ведення вівчарства дотримуються в усіх країнах, де воно високорозвинене (Австралія, Нова Зеландія). Там більша частина прибутку припадає на реалізацію м'яса, лише 30% дає вовна.
Мабудь ідеальною буде така модель ведення господарства:
- вовна - реалізується у вигляді художніх виробів;
- шкіра - реалізується у переробленому вигляді;
- молоко - повністю переробляється;
- молода баранина реалізується у переробленому вигляді;
- гній та інші відходи ферментуються та реалізуються розфасованими в вигляді органічних компостів або біогумусу.
Для такої моделі дослідження науковців УААН дають цифру рентабельності вище 50%.
kardash
Администратор
 
Сообщения: 101
Зарегистрирован: 11 мар 2012, 23:28
Откуда: Здолбунів

Re: Щодо економічної ефективності вівчарства в Україні

Сообщение kardash » 21 дек 2013, 19:13

Політику царя Петра І щодо України можна оцінювати по різному. Проте нинішнім нашим керівникам варто повчитися як реально а не на словах піднімати вівчарство. Ось що пише Тіхоміров в своїй книзі "ТЕХНОЛОГИЯ ШЕРСТЯНОГО ПРОИЗВОДСТВА" (зверніть увагу на рік видання - 1886). Цитую мовою оригіналу :

До Петра I въ Россіи разводились только простыя овцы, шерсть которыхъ шла только на толстыя сукна и на простая подѣлки, служившия народнымъ одѣяниемъ и обувью.
Количество тогдашняго простаго овцеводства было довольно значительно, такъ какъ намъ извѣстно, что Россія снабжала всю Западную Европу своими овчинами, разной юфтью и даже шерстью. Сукна же Россія покупала у иностранцевъ.
Петръ Вѣликій, первый обратившій вниманіе на наше отечественное сукнодѣліе, понялъ, что безъ тонкой шерсти- сырца, развитіе Русскаго сукнодѣлія уйти далеко не можетъ.
Вслѣдствіе этого имъ былъ предпринятъ цѣлый рядъ различныхъ мѣроприятий, клонившихся къ успешному водворению тонкоруннаго овцеводства въ Россіи и поднятію черезъ то нашей шерстяной промышленности. Въ числѣ другихъ первыхъ мѣръ, имъ обнародованныхъ, была выписка племенныхъ мериносовыхъ стадъ изъ Саксоніи и Силезіи вместѣ съ опытными овчарами и бонитерами, при помощи которыхъ въ 1720 году было приказано устроить овчарни близь Астрахани и въ другихъ мѣстахъ, откуда черезъ 3 года казна раздавала овецъ на племя богатымъ частнымъ лицамъ, при чемъ они обязывались содержать овецъ такъ, какъ они содержались на казенныхъ овчарняхъ; приплодъ могли оставлять себъ, а шерсть указывалось продавать лишь на казенныя суконныя фабрики.
Но болѣе всего обратил Петръ I вниманія на Малороссію,что мы видимъ изъ Манифеста 1724 г. (Дѣянія Петра Великаго, томъ IX), въ которомъ между прочимъ ска-зано: ........„а понеже Малороссію Богъ благословилъ паче иныхъ краев нашего Государства способным воздухом къ размноженію овецъ и доброй шерсти: но токмо Малороссіяне, не имѣя искусства въ содержаніи овецъ, шерсть къ суконному дѣлу негодную, хотя и множество ее, имѣютъ и за безцѣнокъ продаютъ: того для, Мы въ прошломъ 1722 году говорили съ Гетманомъ Скоропадскимъ.....(и прочими)......... чтобы въ Малой Россіи господари своихъ овецъ содержали по шленскому обыкновенію и регулы какъ оныхъ овецъ содержать, къ нимъ посланы.......-Того для Мы паки ныне Всемилостивѣйше повелѣваемъ всѣмъ Малороссіи жителямъ овецъ своихъ содержать по регуламъ, каковые дадутся изъ нашей Малороссійской коллегіи, и шерсть продавать на наши суконныя фабрики, и того прибылью пользоваться, за что Мы каждаго изъ Малороссіqкихъ жителей, кто съ прилежаніемъ въ томъ будетъ трудиться, последуя Нашему повеленію и для своей пользы, обнадеживаема Нашею Императорскою Милостью: а мастеровъ, которые будутъ каждаго наставлять къ содержанию, по тѣмъ регуламъ, овецъ и надсматривать, велели Мы оной коллегіи содержать на Нашемъ жалованье". Мастера, упоминаемые въ семъ манифесте, были заграничные овчары, посланные въ Малороссию для обучения.
Kpoме того, оставлять на племя и пускать въ случку позволялось только животных съ белой шерстью, черныхъ и серыхъ позволялось - „заживать каждому господарю по своему усмотренію».
Такимъ образомъ стало вводиться тонкорунное овцеводство въ Pocciи, часто силою, считалось жителями обузою и водворялось медленно.
Для скорѣйшаго размноженія тонкорунныхъ овецъ, было позволено, какъ необходимость, случать шленскихъ барановъ (мериносовъ) съ туземными овцами.

Цитовано по:
Н.И. Тихомировъ. ТЕХНОЛОГИЯ ШЕРСТЯНОГО ПРОИЗВОДСТВА, Въ VI частяхъ, Типографія Л. Ө. Снегирева. Москва, 1886 г., 663 с.
kardash
Администратор
 
Сообщения: 101
Зарегистрирован: 11 мар 2012, 23:28
Откуда: Здолбунів

Re: Щодо економічної ефективності вівчарства в Україні

Сообщение kravtchyk » 10 апр 2014, 19:20

Треба мати добрих ДРУЗІВ і економічна ефективність вівчарства гарантована

Яценюк попросив ГПУ "попробувати" ягнятину, яку хочуть купити для Державного управління справами
http://www.day.kiev.ua публікація від 10 квітня, 2014 - 17:58

Голова українського уряду Арсеній Яценюк звернувся до ГПУ із проханням перевірити інформацію про закупівлі Державним підприємством Державного управління справами з обслуговування офіційних заходів "Гарант-сервіс" продуктів харчування на загальну суму 7 млн грн.
"Я вже звернувся до Генерального прокурора, щоб його відомство разом із слідчими "попробували" ягнятину, яку хочуть купити для ДУС", - написав він у Twitter.
Нагадаємо, харчі було придбано для їдалень №1 по вул. Банкова і №2 по вул. Шовковична, 1. Найбільше витратять на м’ясо та м’ясопродукти - 4,45 млн гривень. У тому числі замовлено ягнятину по 542,86 гривень за кг та 380 гривень за кг відповідно.
kravtchyk
 
Сообщения: 47
Зарегистрирован: 30 сен 2013, 22:32


Вернуться в Управління бізнесом, ринки та маркетинг

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 4

cron